Враження представника Білорусії від з'їзду українців в Криму

« Назад

Враження представника Білорусії від з'їзду українців в Криму 06.11.2019 09:32

14 жовтня 2019 року в Сімферополі відбувся з'їзд українців з різних країн. В рамках заходу проходили покладання квітів до пам'ятника Богдана Хмельницького, відвідування Етнографічного музею і Музею ім. Віри Роїк, «круглий стіл» на тему «Взаємодія українців Криму зі співвітчизниками за кордоном». На з'їзді були присутні представники українських діаспор з Білорусії та Польщі, з Прибалтики і Казахстану, з Росії і ДНР, з Молдавії і Киргизії, Грузії, Болгарії, Німеччини. 

Після приїзду додому, безліч гостей заходу поспішили поділитися своїми враженнями, а також відповісти на всі ті "шпильки", які висловлювали в пресі українські журналісти. Наша редакція хотіла б розповісти про ті враження, що залишилися від подорожі до Криму у представника Білорусії Голови КСОРС Білорусії, керівника Вітебського громадського об'єднання «Російський дім» Андрія Геращенко, які він виклав у своїй статті, розміщеній на аналітичному порталі «Разом із Росією», який є інформаційним партнером нашої редакції. 

php2etJSh_IMG_2614

Насамперед, варто відзначити, що Андрій Євгенович відразу розкриває тему перельотів між Мінськом і Сімферополем: 

«Летіли до Сімферополя ми через Москву. Це доводиться робити через те, що до цього часу так і не встановлено пряме авіасполучення між Мінськом і Сімферополем. Потреба в таких рейсах, безсумнівно, є, особливо велика в літній курортний сезон, проте вимушена специфіка контактів із Кримом у зв'язку з міжнародними санкціями змушує білоруську владу проявляти обережність. Сімферополь зустрів нас теплою погодою. Новий аеропорт став відкриттям - красиво, сучасно, зручно. Особливо запам'яталася величезна стіна з живих рослин», - розповідає Андрій Геращенко про перші миттєвості свого візиту. 

Низка заходів почалася з покладання квітів до пам'ятника Богдану Хмельницькому, адже дата проведення з'їзду співпала з Днем козацтва: 

«День почався з відвідування пам'ятника Богдану Хмельницькому, де ми поклали квіти. Минулого разу ми покладали квіти до пам'ятника Тарасу Шевченку. Взагалі ж українські назви зустрічаються в Сімферополі повсюдно - Хмельницький, Гоголь, Диканька, Шевченко, Україна тощо. Для порівняння: уявіть собі, що у Львові ми б зустріли стільки ж російських назв. Покладання квітів до пам'ятника Богдану Хмельницькому було дуже символічним. Багато згадували Переяславську раду, знамениту козацько-селянську війну за звільнення від польської неволі, символічне й гасло «Навіки з Росією! Навіки з російським народом! (слова, що містяться на пам’ятнику, ред.)», - зазначає Андрій Євгенович. 

phpwV1xrL_IMG_2758

Кожен, хто приїжджає до Криму на подібні заходи надалі стикається з проблемами відвідування України, український уряд забороняє людям, які підтримали ідею російського Криму, в'їзд на свою територію, але, поряд із тим, багато громадських діячів підтримують позицію кримського народу: 

«Безумовно, ми підтримуємо результати референдумів в Криму і в Севастополі в 2014 році і возз'єднання Криму і Севастополя з Росією. Крим повернувся додому. Крим - частина Росії і, відповідно, частина Союзної держави Росії і Білорусії. Всю правильність цього кроку можна зрозуміти на тлі триваючої каральної операції київської влади проти народу Донбасу, що не визнав антидержавний переворот у Києві в 2014 році і що бореться за свою свободу. 

На з'їзді не було українців з України. Зрозуміло, що приїзд кожного - це вже позиція, тому що після цього круглого столу майже для всіх учасників в'їзд до України буде заборонений. <...> Українські діаспори в усьому світу зазнають утисків Київської влади, їх змушують слідувати офіційним русофобським курсом нинішньої України, що лежить в імлі бандерівського, націоналістичного мракобісся», - зазначає Андрій Геращенко. 

phpwV1xrL_IMG_2758

Західна преса часто рясніє оголошеннями про те, що в Криму порушуються права людини. На думку Європи, тут немає свободи слова, тут утискають в правах українське населення, але враження від приїзду у гостей півострова залишаються зовсім інші: 

«Там, в Криму, багатьом з нас здавалося, що в Сімферополі віє повітрям свободи - не просто південним, степовим, гірським, морським, але справжнісіньким повітрям свободи, де ми перебували серед друзів і де автори розмов про нашу єдність не зустрічають в свій адрес гнівних реплік і прокльонів у стилі «зрадник, куплений москалями», що періодично звучить на мою адресу вдома в Білорусії, незважаючи на те, що ми в одній Союзній державі з Росією. 

Безумовно, така атмосфера не виникла сама. Дуже важливо, що в Криму діють регіональні національно-культурні автономії - білорусів (під керівництвом Романа Чегрінца) і українців (під керівництвом Анастасії Гридчин). Разом з Російською общиною Криму РНКА «Білоруси Криму» і РОО «Українська громада Криму» утворили «Асамблея слов'янських народів Криму», з якими у нашого КСОРС Білорусії укладені договори про співпрацю», - розповідає Андрій Євгенович.

Хотілося б, щоб ця позиція була почута за кордоном. Адже лише побачивши все на власні очі, ми можемо судити про реальний стан справ. З представниками білоруських громадських організацій, які підтримують вибір кримчан, ми, в свою чергу, сподіваємося на плідну співпрацю.

pereyaslavskayarada.com


Комментарии


Комментариев пока нет

Добавить комментарий *Имя:


*E-mail:


*Комментарий:


Последние новости
все новости
19.04.24

Всего два дня спустя после приводнения «Аполлона» на 26 июля 1975 года Землю вернулся и спускаемый аппарат «Союза-18». П.И.Климук и В.И.Севастьянов провели на борту «Салюта-4» 62 дня, но, конечно же, их полёт остался несколько в тени триумфального завершения проекта «Союз-Аполлон». По возвращении на родную планету П.Климук стал готовиться к новому полёту в рамках международной космической программы «Интеркосмос» - Советский Союз решил оказать помощь в подготовке к космическим полётам и их практическом осуществлении космонавтам своих стран-союзников.

18.04.24

23 марта 2024 года с космодрома «Байконур» в Казахстане стартовала ракета-носитель «Союз-2.1а», которая вывела на орбиту пилотируемый космический корабль «Союз МС-25». На борту было три человека – командир корабля российский космонавт Олег Новицкий (белорус по происхождению), астронавтка НАСА Трейси Дайсон и первая белорусская космонавтка Марина Василевская. Для современной Республики Беларусь это стало грандиозным событием – Марина Василевская, в прошлом проводница-инструктор национальной компании «Белавиа», отправилась покорять космическое пространство, а весь мир увидел на её космической одежде гордый красно-зелёный белорусский флажок с национальным орнаментом.

16.04.24

В наступившей тишине вдруг раздался голос Абрама. Одиннадцатилетний мальчик, который только что лишился родителей, попросил оккупантов о последнем желании – сыграть на скрипке. Удивленные неожиданной просьбой, немцы согласились. Они ожидали слезливо-молящей мелодии. Но неожиданно грянули звуки, которые гитлеровцы осознали не сразу. Зато их узнали все советские люди. Это был «Интернационал»! И распрямились плечи, и возродилась надежда, что Родина будет освобождена, чтобы ни случилось с ними. Сначала робко, а потом все громче и громче запели обреченные и те, кого фашисты пригнали устрашить расправой. Выйдя из оцепенения, враги заорали, чтобы мальчик немедленно прекратил играть. Но он продолжал до тех пор, пока его не прошили несколько автоматных очередей.

10.04.24

Россия сталкивается с масштабными и серьёзными вызовами. Решить их будет непросто. Но решать нужно – начиная от проверки правомочности получения российского гражданства за последние 10-15 лет и заканчивая наведением порядка в этнических анклавах и диаспорах. Миграционная политика должна быть пересмотрена – в Россию путь должен быть открыт не для тех, кто «хочет приехать», а для тех, кто действительно нужен и необходим, но опять же – на определённый срок.

04.04.24

Мировая экономика в конце 1990-х – начале 2000-х годов пережила «китайский шок» - резкий наплыв дешевой продукции из КНР. Все это привело к банкротству ряда отраслей промышленности на Западе, особенно в США, которые не выдерживали конкуренции с китайскими товарами. Надо отметить, что США долгое время поддерживали уровень жизни в стране за счет низких цен на китайский импорт. Судите сами: в 1991 году доля Китая в промышленном импорте США составляла 4,5%, а в 2011 – уже 23,1%.

Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru